Русини є національністю
Автор: rusin ( )
Дата: 04 Apr. 2007 р. 18:53
Прес-службі Уповноваженого
ВРУ з прав людини
п.Г.Кириндясову
На Ваші додаткові запитання до інтервю з русинського питання повідомляємо наступне.
1.Русини національно усвідомили себе ще під час селянської війни проти австрійського габсбурського двору під керівнцтвом Ференца Раковція ІІ вони становили основну масу повстанців (1703-1711 рр.) Документ №120 в Закарпатському історико-краєзнавчому музеї містить запис: "Русини так обклали Ужгородський замок із сокирами, що хіба тільки птах може туди залетіти." Перша битва русинов (куруцов) із австрійцями відбулася 1703 р. в районі с.Довге. Пямятник полеглим русинам засвідчує: Умру я іще днись за свою отцюзну, за невесту і русинську родину".
З культурного доробку можна назвати 6-томну історію русинов Михайла Лучкая (Попа), творчість О.Духновича і його невмирущими словами "Я русин был, єсмь і буду", "Підкарпатські русини оставте глубокий сон" та ін.
Збереглися памятки писемності євангелія, Гукливський літопис, буквар русинський за 1540 рік (єпископа Де-Камеліса), художні історичні і наукові твори. Бібліотека Ужгородської епархії налічувала 320 тисяч книг, знищена в 1947 році. Багато русинської літератури зберігається в архівах і бібліотеках Братислави, Будапешта, Відня, Риму, Праги та ін. європейських столиць.
2.Про національну ідентичність русинов свідчать твори М.Лучкая, М.Балудянського, Ю.Венеліна-Гуци, І.Орлая, П.Лодія, І.Грабаря, В.Кукольника, О.Духновича, А.Митрака, Є.Фенцика, І.Сільвая, І.Жатковича, А.Волошина, А.Карабелоша, Ф.Потушняка, О.Маркуша, художників із світовими іменами А.Бокшая, Ф.Манайла, А.Ерделі та багатьох інших русинських вчених, письменників і художників.
3.Літературна мова русинів існує з середини 18 століття. Сьогодні вона унормована в Словаччині, Сербії, Лемківщині (Польша)в свою чергу, ряд діалектів: східнозакарпатський або мараморошський (Хустський, Тячівський, Рахівський р-ни), центрально-закарпатський (Мукачівський, Свалявський, Іршавський, Виноградівський, Міжгірський) і західно-закарпатський (Ужгородський, Перечинський, В.Березнянський ).
4.Русини першими серед словян одержали святе письмо від Кирила і Мефодія, перебуваючи в складі Моравської держави Болгарському царстві (вздовж верхньої Тиси). Старословянська мова, в основі якої є і русинська лексика, й сьогодні залишається мовою богослужіння в греко-католицьких і православних храмах, в церковних оригінальних русинських піснеспівах.
5.Памятки писемності і літератури русинською мовою збереглися в уцілілих бібліотеках, архівах, музеях, приватних колекціях у вигляді календарів, читанках, використовуються письменниками (біля 30 чоловік), в побуті корінного словянського населення Закарпаття. Мова ця збереглася повністю як з лексичного, так і з граматичного боку. Населення за роки перебування в Україні вивчило українську і російську мови. До цього часу не виданий словник М.Грицака, який охоплює близько 240 тисяч русинських слів і знаходиться в НАН України.
Вийшли з друку протягом останніх двох років 4 томи словників русинської мови підготовлені Ю.Чорі. Видруковано три русинські енциклопедії (І.Попа, М.Алмашія, П.Р.Магочія), ’ також історію Підкарпатської Русі Д.Попа.
6.Відміннимси національними особливостями русинів є:
а)історична територія; б)історична память; в) масова народна культура, традиції, звичаї, багатий фолькльор, мова, одяг, архітектура, житло, релігійні вірування, побут, кухня та ін. г) глибока правова самосвідомість і культура толерантне ставлення до інших національностей; д)національне усвідомлення етнічної спільності; в) компактність проживання на південних схилах Карпат; є)державотворчі традиції:-автономія в складі Чехословаччини 20-30 рр; Закарпатська Україна 1944-1945рр.; Відсутність державності за межами України, що робить русинів, після українців, корінним державотворчим народом (як і кримські татари); ж)окремішнє проживання русинів на своїй анклавній історичній території суттєво вплинуло на формування русинського менталітету; з)внутріетнічна, культурна, духовна, монокультурна диференціація русинів.
7.Сьогодні слід вести мову про відновлення збереження і примноження культури русинів, збагачення нею духовної скарбниці поліетнічної України і Європейської спільноти
8.Русини є національністю на підставі притаманних їм вищенаведених ознак та норм вітчизняного і міжнародного права. Гуцули, бойки, лемки та інші етнографічні групи є складовими русинського народу.
І.Мигович, професор УжНУ
М.Шарга
[www.pudkarpatskarus.eu] Прес-службі Уповноваженого ВРУ з прав людини п.Г.Кириндясову На Ваші додаткові запитання до інтервю з русинського питання повідомляємо наступне. 1.Русини національно усвідомили себе ще під час селянської війни проти австрійського габсбурського двору під керівнцтвом Ференца Раковція ІІ вони становили основну масу повстанців (1703-1711 рр.) Документ №120 в Закарпатському історико-краєзнавчому музеї містить запис: "Русини так обклали Ужгородський замок із сокирами, що хіба тільки птах може туди залетіти." Перша битва русинов (куруцов) із австрійцями відбулася 1703 р. в районі с.Довге. Пямятник полеглим русинам засвідчує: Умру я іще днись за свою отцюзну, за невесту і русинську родину". З культурного доробку можна назвати 6-томну історію русинов Михайла Лучкая (Попа), творчість О.Духновича і його невмирущими словами "Я русин был, єсмь і буду", "Підкарпатські русини оставте глубокий сон" та ін. Збереглися памятки писемності євангелія, Гукливський літопис, буквар русинський за 1540 рік (єпископа Де-Камеліса), художні історичні і наукові твори. Бібліотека Ужгородської епархії налічувала 320 тисяч книг, знищена в 1947 році. Багато русинської літератури зберігається в архівах і бібліотеках Братислави, Будапешта, Відня, Риму, Праги та ін. європейських столиць. 2.Про національну ідентичність русинов свідчать твори М.Лучкая, М.Балудянського, Ю.Венеліна-Гуци, І.Орлая, П.Лодія, І.Грабаря, В.Кукольника, О.Духновича, А.Митрака, Є.Фенцика, І.Сільвая, І.Жатковича, А.Волошина, А.Карабелоша, Ф.Потушняка, О.Маркуша, художників із світовими іменами А.Бокшая, Ф.Манайла, А.Ерделі та багатьох інших русинських вчених, письменників і художників. 3.Літературна мова русинів існує з середини 18 століття. Сьогодні вона унормована в Словаччині, Сербії, Лемківщині (Польша)в свою чергу, ряд діалектів: східнозакарпатський або мараморошський (Хустський, Тячівський, Рахівський р-ни), центрально-закарпатський (Мукачівський, Свалявський, Іршавський, Виноградівський, Міжгірський) і західно-закарпатський (Ужгородський, Перечинський, В.Березнянський ). 4.Русини першими серед словян одержали святе письмо від Кирила і Мефодія, перебуваючи в складі Моравської держави Болгарському царстві (вздовж верхньої Тиси). Старословянська мова, в основі якої є і русинська лексика, й сьогодні залишається мовою богослужіння в греко-католицьких і православних храмах, в церковних оригінальних русинських піснеспівах. 5.Памятки писемності і літератури русинською мовою збереглися в уцілілих бібліотеках, архівах, музеях, приватних колекціях у вигляді календарів, читанках, використовуються письменниками (біля 30 чоловік), в побуті корінного словянського населення Закарпаття. Мова ця збереглася повністю як з лексичного, так і з граматичного боку. Населення за роки перебування в Україні вивчило українську і російську мови. До цього часу не виданий словник М.Грицака, який охоплює близько 240 тисяч русинських слів і знаходиться в НАН України. Вийшли з друку протягом останніх двох років 4 томи словників русинської мови підготовлені Ю.Чорі. Видруковано три русинські енциклопедії (І.Попа, М.Алмашія, П.Р.Магочія), ’ також історію Підкарпатської Русі Д.Попа. 6.Відміннимси національними особливостями русинів є: а)історична територія; б)історична память; в) масова народна культура, традиції, звичаї, багатий фолькльор, мова, одяг, архітектура, житло, релігійні вірування, побут, кухня та ін. г) глибока правова самосвідомість і культура толерантне ставлення до інших національностей; д)національне усвідомлення етнічної спільності; в) компактність проживання на південних схилах Карпат; є)державотворчі традиції:-автономія в складі Чехословаччини 20-30 рр; Закарпатська Україна 1944-1945рр.; Відсутність державності за межами України, що робить русинів, після українців, корінним державотворчим народом (як і кримські татари); ж)окремішнє проживання русинів на своїй анклавній історичній території суттєво вплинуло на формування русинського менталітету; з)внутріетнічна, культурна, духовна, монокультурна диференціація русинів. 7.Сьогодні слід вести мову про відновлення збереження і примноження культури русинів, збагачення нею духовної скарбниці поліетнічної України і Європейської спільноти 8.Русини є національністю на підставі притаманних їм вищенаведених ознак та норм вітчизняного і міжнародного права. Гуцули, бойки, лемки та інші етнографічні групи є складовими русинського народу. І.Мигович, професор УжНУ М.Шарга [www.pudkarpatskarus.eu]
ВРУ з прав людини
п.Г.Кириндясову
На Ваші додаткові запитання до інтервю з русинського питання повідомляємо наступне.
1.Русини національно усвідомили себе ще під час селянської війни проти австрійського габсбурського двору під керівнцтвом Ференца Раковція ІІ вони становили основну масу повстанців (1703-1711 рр.) Документ №120 в Закарпатському історико-краєзнавчому музеї містить запис: "Русини так обклали Ужгородський замок із сокирами, що хіба тільки птах може туди залетіти." Перша битва русинов (куруцов) із австрійцями відбулася 1703 р. в районі с.Довге. Пямятник полеглим русинам засвідчує: Умру я іще днись за свою отцюзну, за невесту і русинську родину".
З культурного доробку можна назвати 6-томну історію русинов Михайла Лучкая (Попа), творчість О.Духновича і його невмирущими словами "Я русин был, єсмь і буду", "Підкарпатські русини оставте глубокий сон" та ін.
Збереглися памятки писемності євангелія, Гукливський літопис, буквар русинський за 1540 рік (єпископа Де-Камеліса), художні історичні і наукові твори. Бібліотека Ужгородської епархії налічувала 320 тисяч книг, знищена в 1947 році. Багато русинської літератури зберігається в архівах і бібліотеках Братислави, Будапешта, Відня, Риму, Праги та ін. європейських столиць.
2.Про національну ідентичність русинов свідчать твори М.Лучкая, М.Балудянського, Ю.Венеліна-Гуци, І.Орлая, П.Лодія, І.Грабаря, В.Кукольника, О.Духновича, А.Митрака, Є.Фенцика, І.Сільвая, І.Жатковича, А.Волошина, А.Карабелоша, Ф.Потушняка, О.Маркуша, художників із світовими іменами А.Бокшая, Ф.Манайла, А.Ерделі та багатьох інших русинських вчених, письменників і художників.
3.Літературна мова русинів існує з середини 18 століття. Сьогодні вона унормована в Словаччині, Сербії, Лемківщині (Польша)в свою чергу, ряд діалектів: східнозакарпатський або мараморошський (Хустський, Тячівський, Рахівський р-ни), центрально-закарпатський (Мукачівський, Свалявський, Іршавський, Виноградівський, Міжгірський) і західно-закарпатський (Ужгородський, Перечинський, В.Березнянський ).
4.Русини першими серед словян одержали святе письмо від Кирила і Мефодія, перебуваючи в складі Моравської держави Болгарському царстві (вздовж верхньої Тиси). Старословянська мова, в основі якої є і русинська лексика, й сьогодні залишається мовою богослужіння в греко-католицьких і православних храмах, в церковних оригінальних русинських піснеспівах.
5.Памятки писемності і літератури русинською мовою збереглися в уцілілих бібліотеках, архівах, музеях, приватних колекціях у вигляді календарів, читанках, використовуються письменниками (біля 30 чоловік), в побуті корінного словянського населення Закарпаття. Мова ця збереглася повністю як з лексичного, так і з граматичного боку. Населення за роки перебування в Україні вивчило українську і російську мови. До цього часу не виданий словник М.Грицака, який охоплює близько 240 тисяч русинських слів і знаходиться в НАН України.
Вийшли з друку протягом останніх двох років 4 томи словників русинської мови підготовлені Ю.Чорі. Видруковано три русинські енциклопедії (І.Попа, М.Алмашія, П.Р.Магочія), ’ також історію Підкарпатської Русі Д.Попа.
6.Відміннимси національними особливостями русинів є:
а)історична територія; б)історична память; в) масова народна культура, традиції, звичаї, багатий фолькльор, мова, одяг, архітектура, житло, релігійні вірування, побут, кухня та ін. г) глибока правова самосвідомість і культура толерантне ставлення до інших національностей; д)національне усвідомлення етнічної спільності; в) компактність проживання на південних схилах Карпат; є)державотворчі традиції:-автономія в складі Чехословаччини 20-30 рр; Закарпатська Україна 1944-1945рр.; Відсутність державності за межами України, що робить русинів, після українців, корінним державотворчим народом (як і кримські татари); ж)окремішнє проживання русинів на своїй анклавній історичній території суттєво вплинуло на формування русинського менталітету; з)внутріетнічна, культурна, духовна, монокультурна диференціація русинів.
7.Сьогодні слід вести мову про відновлення збереження і примноження культури русинів, збагачення нею духовної скарбниці поліетнічної України і Європейської спільноти
8.Русини є національністю на підставі притаманних їм вищенаведених ознак та норм вітчизняного і міжнародного права. Гуцули, бойки, лемки та інші етнографічні групи є складовими русинського народу.
І.Мигович, професор УжНУ
М.Шарга
[www.pudkarpatskarus.eu] Прес-службі Уповноваженого ВРУ з прав людини п.Г.Кириндясову На Ваші додаткові запитання до інтервю з русинського питання повідомляємо наступне. 1.Русини національно усвідомили себе ще під час селянської війни проти австрійського габсбурського двору під керівнцтвом Ференца Раковція ІІ вони становили основну масу повстанців (1703-1711 рр.) Документ №120 в Закарпатському історико-краєзнавчому музеї містить запис: "Русини так обклали Ужгородський замок із сокирами, що хіба тільки птах може туди залетіти." Перша битва русинов (куруцов) із австрійцями відбулася 1703 р. в районі с.Довге. Пямятник полеглим русинам засвідчує: Умру я іще днись за свою отцюзну, за невесту і русинську родину". З культурного доробку можна назвати 6-томну історію русинов Михайла Лучкая (Попа), творчість О.Духновича і його невмирущими словами "Я русин был, єсмь і буду", "Підкарпатські русини оставте глубокий сон" та ін. Збереглися памятки писемності євангелія, Гукливський літопис, буквар русинський за 1540 рік (єпископа Де-Камеліса), художні історичні і наукові твори. Бібліотека Ужгородської епархії налічувала 320 тисяч книг, знищена в 1947 році. Багато русинської літератури зберігається в архівах і бібліотеках Братислави, Будапешта, Відня, Риму, Праги та ін. європейських столиць. 2.Про національну ідентичність русинов свідчать твори М.Лучкая, М.Балудянського, Ю.Венеліна-Гуци, І.Орлая, П.Лодія, І.Грабаря, В.Кукольника, О.Духновича, А.Митрака, Є.Фенцика, І.Сільвая, І.Жатковича, А.Волошина, А.Карабелоша, Ф.Потушняка, О.Маркуша, художників із світовими іменами А.Бокшая, Ф.Манайла, А.Ерделі та багатьох інших русинських вчених, письменників і художників. 3.Літературна мова русинів існує з середини 18 століття. Сьогодні вона унормована в Словаччині, Сербії, Лемківщині (Польша)в свою чергу, ряд діалектів: східнозакарпатський або мараморошський (Хустський, Тячівський, Рахівський р-ни), центрально-закарпатський (Мукачівський, Свалявський, Іршавський, Виноградівський, Міжгірський) і західно-закарпатський (Ужгородський, Перечинський, В.Березнянський ). 4.Русини першими серед словян одержали святе письмо від Кирила і Мефодія, перебуваючи в складі Моравської держави Болгарському царстві (вздовж верхньої Тиси). Старословянська мова, в основі якої є і русинська лексика, й сьогодні залишається мовою богослужіння в греко-католицьких і православних храмах, в церковних оригінальних русинських піснеспівах. 5.Памятки писемності і літератури русинською мовою збереглися в уцілілих бібліотеках, архівах, музеях, приватних колекціях у вигляді календарів, читанках, використовуються письменниками (біля 30 чоловік), в побуті корінного словянського населення Закарпаття. Мова ця збереглася повністю як з лексичного, так і з граматичного боку. Населення за роки перебування в Україні вивчило українську і російську мови. До цього часу не виданий словник М.Грицака, який охоплює близько 240 тисяч русинських слів і знаходиться в НАН України. Вийшли з друку протягом останніх двох років 4 томи словників русинської мови підготовлені Ю.Чорі. Видруковано три русинські енциклопедії (І.Попа, М.Алмашія, П.Р.Магочія), ’ також історію Підкарпатської Русі Д.Попа. 6.Відміннимси національними особливостями русинів є: а)історична територія; б)історична память; в) масова народна культура, традиції, звичаї, багатий фолькльор, мова, одяг, архітектура, житло, релігійні вірування, побут, кухня та ін. г) глибока правова самосвідомість і культура толерантне ставлення до інших національностей; д)національне усвідомлення етнічної спільності; в) компактність проживання на південних схилах Карпат; є)державотворчі традиції:-автономія в складі Чехословаччини 20-30 рр; Закарпатська Україна 1944-1945рр.; Відсутність державності за межами України, що робить русинів, після українців, корінним державотворчим народом (як і кримські татари); ж)окремішнє проживання русинів на своїй анклавній історичній території суттєво вплинуло на формування русинського менталітету; з)внутріетнічна, культурна, духовна, монокультурна диференціація русинів. 7.Сьогодні слід вести мову про відновлення збереження і примноження культури русинів, збагачення нею духовної скарбниці поліетнічної України і Європейської спільноти 8.Русини є національністю на підставі притаманних їм вищенаведених ознак та норм вітчизняного і міжнародного права. Гуцули, бойки, лемки та інші етнографічні групи є складовими русинського народу. І.Мигович, професор УжНУ М.Шарга [www.pudkarpatskarus.eu]
