Закарпатські фіглі

"Я вам пишу; чого же боле..."
(Михайло Чухран)

Я пишу "д вам; котру ньевою!
Ци мош сюди додати штось?!
Ни прийду "д вам, бо я ся бою,
Што в"єдно нас увидит кось
И пуйде по селови чутка,
Што я така ,што я сяка...
Обговорит ня кажда тютка-
Я їх страшуся язика.
Ни вбберу ганьбы ся потому,
Такий пак пуйде розговор;
Інкаб посижу вичур дома,
А цідолу йсю вержу в шпор!

КОРЧМА СПИТЬ...
АМЕРИКАНСЬКА ТЕОРІЯ НА ЗАКАРПАТСЬКИЙ КОПИЛ
Тим, хто не пам'ятає сновидінь
(Олександр Гаврош)

Він, як завжди, спав у своєму кабінеті на широкому столі, заваленим різним мотлохом, поклавши свою могутню натруджену руку під голову. Під господарем так само мирно сопіла його корчма з цицькатими дівками, вправними кухарками, лінивими сторожами, модерними автами та іншими речами, знайденими у тутешніх відбивних.

У таку місячну ніч дрімав навіть пес Бровко. Тільки жаби та цвіркуни невтомно цигикали свої хтиві мелодії. Всі решта смачно спали, бо смачно поїли. А на повний жолудок, як відомо, сниться усіляка...

Сон Бровка

Веселі метелики кружляють маковим полем. Бровко у вишиваній сорочці та червоних шароварах літає від квітки до квітки, галантно усміхаючись тутешнім комахам. Дедалі сильніше грає чардаш. Бровко викидає неймовірні колінця, від чого на нього злітаються усілякі бджоли, як мухи на мед. Всі починають його облизувати. Стає спекотно. Під збуджуючі крики присутніх Бровко починає роздягатися. І в момент найвищого напруження, коли шаровари вже впали додолу, шабля боляче його б'є по...

Бровко підхопився, сердитим оком глипнув довкола, жадібно похлебтав воду з миски, згадав Анцину кісточку, облизався і знову поклав голову на лапи.

Сон Анці.

Анця сушить сіно. Спека. Її сильні засмаглі ноги швидко миготять, давно зводячи з розуму сусіда. Він приносить їй попити молока. Вона п'є. Молоко розливається їй по шиї, грудях. Анця скидає сорочку. Вони щасливо сміються. Він починає пити молоко з її живота. Млість починає огортати Анцю, і ..... І ось його сильна засмагла рука бере її вже за...

Від неймовірного імпульсу внизу живота Анця скрикнула і пробудилася. Важко дихаючи, у темряві намацала кухоль з молоком і зробила три великі ковтки. Тоді знеможено знову впала на подушку, поринувши далі у спекотливі сільськогосподарські роботи.

Сон Штефана.

Штефан робить обхід території. Всі сплять. Навіть Бровко. Тихо і зоряно. Раптом Штефан помічає якийсь предмет. Він освітлює його ліхтарем. Це гаманець. Усередині купа баксів і фото розкішної блондинки. Штефан мучиться: що робити? Забрати гроші чи познайомитися з красунею. Від тяжких сумнівів він випиває сто грамів зі схованої вчора пляшки. Не допомагає.

Раптом він чує плач. Це ридає розкішна блондинка. (Свєтка з інтуриста - авт.). Вона напівроздягнена. Штефан приймає рішення. Він паде на коліна перед незнайомкою, простягуючи їй гаманець. (При цьому 50 баксів попередньо забравши як винагороду). Вона розстібає йому сорочку. Її язик несамовито нишпорить в його роті, а рука залізає Штефанові у...

Штефан прокинувся і ....... зрозумівши, що це був сон, зло матюкнувся, перехилив чарку, закусив солониною з часником і пішов перевірити ворота.

Сон Віри Павлівни

Вона рахує гроші. Їх все більше і більше. Вони різні - франки, песето, гульдени... Вони дуже гарні і приємні на дотик. На них зображені мужні чоловіки і вродливі жінки. Віра Павлівна помічає, що вони оголені. Цікаво, як би було кохатися на грошах?

Але ні - треба спочатку все перерахувати. Раптом вона відчуває на плечах чиїсь міцні руки. Їй стає душно. Невідомі руки піднімають її сукню і задирають так, що вона нічого не може бачити. Кладуть її збудженими грудьми просто на франки, гульдени, песото і...

Віра Павлівна прокидається від гучного хропіння чоловіка. "Бодай би сь сконав", -- кидає вона подумки в понад стокілового коханого і повертається на бік, сподіваючись додивитись фінансово-еротичний трілер. Та дарма. Вранці вона встане в поганому настрої і з мішками під очима.

Сон господаря

Павло Павлович вирішує врятувати місто від хаосу, в якому воно перебуває останні півстоліття. Він очолює комітет національного порятунку. У результаті важких всенародних виборів перемагає Правда. Десятки тисяч вдячних городян зібралися на площі, аби привітати свого улюбленця з перемогою. Павло Павлович піднімається над живим морем своїх прихильників.

"Народе мій!", -- починає він свою знамениту промову. (Комар зузенить над вухом Павла Павловича). "У важкий час доводиться нам братися за роботу. Але якщо ми будемо разом, то (комар обережно сідає на вухо) покладемо край усім цим кровопивцям! (Хлясь! Павло Павлович забив комара).

Від удару він прокинувся. Надворі сіріло. Павло Павлович розправив свої широкі груди, заклав голову за руки і так мовчки дивився у вікно. Він був сповнений величі, як і всі люди, котрі знають, для чого вони живуть.

Внизу задзвенів ключами Штефан. Ліниво позіхнув Бровко. Невдовзі прийде невдоволена і невиспана Віра Павлівна. Останньою прибіжить пропахла молоком і сіном, запихана Анця.

Корчма прокидається...

Телеманія


- Проходьте, проходьте… Ваше прізвище?
- Панасонік. Ай-Ка…
- Як, як? Нема вашої картки, гм-м…
- Взагалі-то я Притирко, Ка-Ка…
- Так, знайшов, ага… Ну, на що скаржитеся, Притирко?
- Та… На відсутність зображення.
- Відсутність… е-е… зображення? То вам потрібно до окуліста, а не до психіатра.
- Та був! Окуліст направив мене до вас.
- Гм-м, як так?
- Та як би це вам, пане докторе… Річ, бачте, у тім, що я - телевізор.
- Як-як?!
- Панасонік. Супервіжин-дабл-сі-245-ай-ка…
- Так, так, нав'язливі ідеї - це до мене. Панасонік, значить, га?
- Три в одному, суперплоский екран…
- Еге ж, бачу, бачу. Чорно-білий?
- Та що ви, кольоровий!
- Не бачу. Манія величності, га?
- Барвність на автоматі, але якщо тут натиснути, я червонію.
- Так, так, подивимося… Й дійсно, гм-м. Чудовий колір. І що ж вас, Панасонік, турбує, га?
- Та звук, розумієте, є - зображення нема!
- Е-е, чоловічку, та хіба ж це хвороба, це - життя.
- Але ж я ще на гарантії!
- Гм-м, логічно. Дайте подумати… Ну, а як у вас із тим… як його… з живленням, га?
- Сонячні батареї.
- Температура?
- Не перегріваюся.
- Жонатий7
- І не питайте!
- Ну, і як у вас того - з дружиною?..
- Та кепсько! Кому потрібен "телік" без зображення?
- Так, так. Це вже цікаво. Гм-м… Мені, знаєте, хотілося б поговорити з вашою дружиною.
- Та нема проблем. Тільки я вас попереджаю, пане докторе, в жодному разі не плюйте на неї, боронь Боже!
- Та хто ж збирається на неї плювати?!
- Річ, бачте, у тім, що вона теж Панасонік, лише праска. І якщо на неї плюнути, вона аж шкварчить.
- Так, стоп, не треба дружини! Дайте подумати, гм-м… Ну що ж, Панасонік, будемо вас лікувати.
- та не треба мене лікувати, докторе! Мені б лише зображення, я ж іще не гарантії!..
- Тьху! З вами, знаєте, того -не занудьгуєш!.. Ви ж хоч антену пробували, га?
- А про антену, бач, я й не подумав! А куди ж її, перепрошую?..
- Там іззаду у вас має бути гніздо. От, от! Ідіть собі додому, чоловіче, устроміть антену куди слід - і буде вам таке зображення, що й Голівуд би позаздрив!..

ПРО МІШКУ
(Михайло Чухран)

Мишка косолапый
По лесу идет,
Шишки собирает,
Песенку поет;
Вдруг упала шишка
Прямо Мишке в лоб-
Мишка рассердился
И ногою топ!

Мішка чеператий
Хащу стереже,
Ходит си та співат
(Упивший уже)

Раз упала шишка
Прямо на чоло!
Ун топанком дупнув,
Но не помогло.

Впала друга, тритя.
Ще єдна летит…
Шишками побита
Голова болит.

Мішка вже сердитий,
З рота - чорний мат,
А шишкы изгорі
Так ги град летят.

Ун ногами гупат,
Аж подер штаны,
Но не догадався
Уйти з-пуд сосны.

Мішко! Так ти й треба-
Білок не сміхуй!
Пуд сосну не пішай,
Не показуй хвуст!

"Пушкініана"
"Я вас любил; любовь еще, быть может…"
(Михайло Чухран)

Я вас любив и дуже годно быти
Што вта любов загасла ни домак
Айбо мене вы годні вже забыти,
Ни прийду д' вам ні ныні ні май пак.
Я вас любив так, ги болото свиня,
Шпаціровав из вами я ни раз;
Но туй чомусь ся родила дитина...
Типиркы вже най другі люблят вас!


"Шерше ля фам"
(Шукайте жінку)
(Михайло Чухран)

Давно,коли ще був Союз,
Мені казав один француз:
-"Щоб ти не знав життєвих драм-
Шерше ля фам!
Гарненьку фаму підшукай,
Тоді живцем потрапиш в рай,
Коли ж ти фами не знайдеш,
То пропадеш"
Питався я у різних дам:
-"Чи ви,пробачте.не ля фам?"
Одна сказала:-"Ну ти й хам!
У морду дам!"
Сказала друга:-"Я то фам
Але не зараз і не вам..."
Коротше,толку ні на грам,
Я знову сам.
Мов шершень я туда-сюда,
Багато фам,одна біда-
В бістро-так всі, а там -мерсі,
Й тю-тю в таксі.
Ну,не летять в моє гніздо!
Звичайно,я не Бельмондо,
Але ж і не гіпопотам;
Якого ж вам?!
Із горя думав-та невже
Фам не шерше у негліже?
Ніхто не йде-волосся рву-
На рандеву.
Забракло все ж одній грошей...
Мій портмоне вона шерше;
Як відшершелила платню,
То стала "ню".
Шикарна мадемуазель!
Шиньйон,лосьйон,Діор,Шанель,
Нейлон,капрон,мадаполам,
Ну,справжня фам.
Я, нашершелившись як слід,
Ослаб мов дід,ще й інвалід,
Аж фам сама шерше мене
За реноме.
Отак з"явилася сім"я
Із двох персон-мадам і я;
Щодня розмови про амур,
Кругом ажур.
Один гарсон між нас загруз...
І став трикутним наш союз,
А згодом_паралелограм
Оце так фам!
І далі фам шерше мес"є,
Помалу колом шлюб стає,
Рогатий в центрі ,наче лось-
Це я,не хтось.
Мене ж ганяла тут і там,
Не фам ,а прямо Чінгісфам!
Якби я інших фам не мав,
То б геть пропав.
Отой розхвалений амур-
Обман,хвороба або дур,
Нехай все хамство пропаде,
Ну їх в біде!
А втім,нормальне се ля ві-
Усі здорові,всі живі,
Як щось не так-то міль пардон
І весь шансон!




Святкування Дня молоді у Воловці

Радісне свято для юні Воловеччини, яка була головною дійовою особою, відбулося 28 червня у гірському селищі Воловець. Для молоді лунали слова привітань від голови райдержадміністрації Михайла Івановича Ребляна, голови районної ради Мирослава Васильовича Щербея, селищного голови Михайла Михайловича Яремчука. Керівники владних структур вручили кращим фахівцям грамоти від районної ради і райдержадміністрації.

Силами молодих аматорів мистецтва Центру позашкільної роботи та дитячої творчості, Верхньоворітської ЗОШ І-ІІІ ст.. районного Будинку культури підготовлено чудову концертну програму, яка складалася з двох відділень.

Прихильники і шанувальники пісні спробували свої таланти в конкурсі «Караоке», вміло організованому працівниками культури.

Для любителів спортивних змагань відбулися турніри з футболу, шашок, шахмат, а для любителів повеселитися і позмагатися в ерудиції, спритності, танцях – розважальні ігри та конкурси.

Численних гостей свята гостинно пригощали кафе під відкритим небом, пропонуючи смачні страви закарпатської, української та венгерської кухні.

Урочисте, радісне свято зібрало на стадіоні, де проходило масове дійство, представників різник поколінь.

Реклама, оголошення

Шановні волівчани!
Тут може бути ваша реклама чи оголошення. Пишіть нам на e-mail : cevolovets@blogspot.com

Volovets, Transcarpathian Region, Ukraine