ВОЛОВЕЦЬКІ ГОРИ МОЖНА “ЧИТАТИ”
Ще у грудні минулого року на Воловеччині відбувся презентаційний похід тутешньою ділянкою Закарпатського туристичного шляху (ЗТШ). Напередодні 45 км туристичних шляхів воловецькими горами було ознаковано спеціальними вказівниками для туристів у рамках проекту «Вдосконалення досвіду надання туристичних послуг і формування нових туристичних пропозицій».
Авторкою та керівником проекту стала одна із співавторів концепції ЗТШ Наталія Шабан — голова Фундації регіональних туристських ініціатив «Турєвроцентр». Вона свідчить, що саме Воловеччину для реалізації свого проекту обрала через помітне зацікавлення у реальній роботі місцевої влади та населення. А крім того, й через несправедливу, на переконання авторки проекту, ситуацію, що склалася у закарпатському туризмі загалом. Так, маса туристів, які рухаються через Волівець (чимало з них іноземці, більшість з яких — чехи), оминають тутешні принади транзитно. «Це дуже несправедливо, зважаючи на те, що місцевість Воловеччини не менш цікава та багата різноманітними природними атракціями», — стверджує Н. Шабан.
Ідея розвитку туризму в регіоні з метою покращення його добробуту знайшла відгук та фінансову підтримку у Фонду «Євразія» та Швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства Закарпаття FORZA. У рамках підтриманого ними проекту було здійснено 4 основні етапи. Так, у квітні цього року в Рахові відбувся семінар-навчання для інструкторів пішого туризму. Другим етапом стало проведення аналітичного дослідження щодо попиту на туристичний супровід у гори та потреб активних туристів, які відвідують Закарпаття. Згодом вийшов друком інформаційно-методичний довідник «Як організувати похід у гори», що містить конкретні поради для інструкторів пішого гірського туризму, самих туристів та усіх, хто має намір покращити власний добробут шляхом розвитку індустрії активного туризму у краї. У довіднику зібрано матеріал про організацію походів, орієнтування на місцевості, психологію туристичної групи, правові засади туристичної діяльності, чимало необхідної довідкової інформації.
Завершальним етапом проекту стало знакування туристичних шляхів загальною протяжністю 45 км з метою підвищення безпеки та інформованості туристів. За основу було взято концепцію знакування львівських фахівців (членів організації Клуб велотуристів, друзів природи „Рух”), які, у свою чергу, об’єднали усі позитивні напрацювання знакувальних систем різних країн Європи. Туристичні знаки поділяються за функціями на групи: окреслення перебігу шляху, інформування та попередження. Відтепер знаки, що зустрічатимуться туристам у волівецьких горах, вказуватимуть напрям руху за конкретним маршрутом, повідомлятимуть відстань до найближчого населеного пункту, кемпінгу, питної води тощо. Знаки встановлювали як на спеціальних інформаційних щитках та стовпчиках, так і на природних об’єктах — деревах, камінні.
Інформаційне облаштування шляху здійснили громадські об’єднання (згадуваний «Турєвроцентр» та Асоціація сприяння туризму «Шипот»). Неоціненну допомогу у цій справі надали ентузіасти Воловецької РДА, Воловецької селищної ради, місцевого держлісгоспу та філії Держспецлісгоспу, Воловецького профтехліцею та навіть представники бізнесу, зокрема, готельний комплекс «Гранд». Досвідом маркування поділився Карпатський біосферний заповідник, м. Рахів (Михайло Мішула), де робота по ознакуванню туристичних маршрутів проводилася раніше. А безпосередньо знакуванням шляхів займалися віддані туризму люди — Сергій Грига, Петро Назаренко, Микола Манівчук, Максим Грига, Іван Вербищук, Василь Савчур та Володимир Лаврик.
Коментує Наталя Шабан: «Робота була нелегкою навіть фізично: багато довелося розчищувати, прорубувати, подекуди – робити водовідведення. Місцевість дуже гарна, але місцями, аби надати шляхові вигляд власне маршруту, у буквальному розумінні довелося мотиками і пилами прочищати дорогу. Але це робочі моменти. На жаль, місцями загальне враження від маршруту псують розбиті тягачами лісові дороги, подекуди результати варварських рубок. До речі, одним із маркувальників був студент із Волівця, який вчиться в Києві. Після закінчення робіт він зустрів у поїзді групу молодих людей, які вже за нашими маркуваннями спускалися із гори Пікуй. Вони сказали, що було зручно і зрозуміло. Я щиро вдячна воловецькій місцевій владі (зокрема, заступнику голови Воловецької РДА Василю Панасовичу) за розуміння важливості підтримки туризму на державному рівні і за реальну практичну допомогу, без якої воловецької ділянки ЗТШ просто б не було».
Важливою частиною роботи стало встановлення інформаційного щита із загальною схемою ЗТШ на воловецькому залізничному вокзалі. За цією картою-схемою маршрутів Закарпатського Туристичного Шляху у Воловецькому районі турист одразу зможе обрати бажаний напрямок, а також зорієнтуватися у всіх наявних в районі туристичних атракціях, закладах відпочинку та ін.
Закарпатський туристичний шлях — це мережа пішохідних туристичних маршрутів, головна нитка яких проходить через Бескиди, Боржави, Свидовець, Чорногору та Марамороський масив. Загальна протяжність ЗТШ, що охоплює більшу частину гірської території краю — 380 км.
ЗТШ у Воловецькому районі — це ділянки туристичних маршрутів регіонального значення № 14 (проходить Водороздільним хребтом) протяжністю 53,6 км, № 15 (через Полонинський хребет) протяжністю 45 км та мережа маршрутів місцевого значення.
Серед приваб воловецьких маршрутів — історичні місця (Верецький перевал, лінія Арпада із добре збереженими окопами, траншеями), витік р. Латориця і власне мальовничий водороздільний хребет. Саме цим хребтом проліг шлях учасників презентаційного походу, які мали змогу «прочитати» встановлені туристичні знаки та оцінити їхню зручність. Провідниками цього разу стали найдосвідченіші туристи Воловеччини — голова об’єднання «Шипот» Сергій Грига та заступник голови Воловецької РДА Василь Панасович.
Описаний вище проект «Вдосконалення досвіду надання туристичних послуг і формування нових туристичних пропозицій» реалізовується у рамках програми «Місцевий економічний розвиток» та є її частиною поряд із проектом підтримки підприємництва у сфері туризму (здійснює благодійна організація «Європейський дім», Ужгород), проектом розвитку народних промислів (ГО „Панонія”, Ужгород) та проектом формування спектру пропозицій у сфері сільського туризму (Закарпатський центр сільського туризму, с. Сторожниця Ужгородського району).
Hanna Tarkanij (Palanok)
