Моє фото

Центр позашкільної роботи

This is default featured slide 2 title

Go to Blogger edit html and find these sentences.Now replace these sentences with your own descriptions.

This is default featured slide 3 title

Go to Blogger edit html and find these sentences.Now replace these sentences with your own descriptions.

This is default featured slide 4 title

Go to Blogger edit html and find these sentences.Now replace these sentences with your own descriptions.

This is default featured slide 5 title

Go to Blogger edit html and find these sentences.Now replace these sentences with your own descriptions.

Христос Воскрес!

Найщиріші вітання з нагоди найбільшого християнського свята Воскресіння Христового! Нехай Ваші душі будуть багаті на добро, як святковий стіл, чисті як Великодній рушник і веселі, як українські писанки. Хай малинові дзвони Великодня принесуть у Вашу оселю радість, віру, надію і любов. Христос Воскрес!

Марія Рудейчук

Котилася писаночка з гори на долину,
Прикотилась прямісінько до нас у гостину,
А за нею йде Великдень, несе білу паску,
Дзвонить в дзвони, всім дарує радощі і ласку.
Відчиняймо воротонька, гостоньків вітаймо,
"Христос воскрес!" усі разом мерщій заспіваймо.

http://www.senyk.poltava.ua/greets/2.html

ВІРУВАННЯ

Серед народу є багато вірувань, які пов'язані з готуванням великодніх писанок та крашанок.

Наведемо деякі з них.

На Поділлі вірять, що найкращий час починати роботу з писанками — це другий день після Хрестопоклінної неділі, а на Сорок Святих треба виписати сорок клинців. У Вербну неділю та на Благовіщення з писанками нічого не можна робити,— попсуються. Щоб писанки довго зберігались, їх треба варити в Чистий четвер. Шкаралупу з крашанок треба поламати на найдрібніші шматочки, щоб відьма не могла нею набрати роси, бо тією росою вона може попсувати корів.

Якщо відьма вколе кого-небудь шкаралупою з писанки, той захворіє і «висхне». Хустку, якою обтирають писанки, ховають — «щоб підкурювати нею бешиху». Товчене на порошок лушпиння крашанки підсипають до кормів курям — «щоб краще неслися». Шкаралупу з писанок чи крашанок в одних місцях викидають на стріху хати, а в других виносять на текучу воду.

Топтати ногами рештки пофарбованого яйця або писанки — великий гріх. Хто буде товкти ногами свячене яйце, того Бог покарає хворобою.

Майже по всій Україні є вірування, що шкаралупою свяченої крашанки можна підкурювати хвору людину чи тварину від пропасниці. Крашанка, а ще більше писанка, одержана на Великдень після першого христосування, зберігається — «бо вона відвертає напасті злого чоловіка». Крім того, така писанка «припинить пожежу». Дівчата вмиваються з першою крашанкою — «щоб кращими бути» (Сл. Кам'янка на Харківщині).

На перший день Великодня вся нечиста сила пов'язана і сидить по закутках. Якщо, прийшовши з церкви, піти з згаданою вище крашанкою по закутках двору, котячи свячене яйце по всіх темних закамарках, то можна натрапити на чорта, який буде сидіти у шапці-невидимці «Як здобудеш ту шапку — щастя твоє, матимеш усе, що захочеш. Та бережись, бо як схопить твою крашанку чорт — пропав ти, задушить нечиста сила».

«Якщо на Великдень вистоїш у церкві всю ніч з крашанкою в кишені і вислухаєш, не куняючи, утреню і обідню, то тоді тримай це яйце хоч і десять років — воно не зіпсується. Якщо з тим яйцем вистоїш у церкві великодню службу вряд 20 років, будеш бачити всяку нечисту силу, а найбільше відьми будуть чіплятися до тебе, щоб виманити у тебе те яйце. Якщо ж підеш з церкви, не вислухавши діяння і не діждавшись, поки дочитаються до Христа, і покладеш крашанку на стіл, то після обідні вона буде іншого кольору. Знай: відьма перемінила твою крашанку» (Київщина, від Св. Гал.).

В ніч проти Великодня кладуть у миску з водою крашанку і мідний шаг — хто найраніше встане, тому шаг і крашанка. Якщо в хаті є доросла дівчина, то всі стараються робити так, щоб це дісталося їй,— «щоб вона була найкраща в хаті».

Прийшовши з церкви, одне яйце відкладають окремо. Після того, як розговіються, господар бере те свячене яйце, йде з ним у стайню до тварин і, проводячи крашанкою по спині кожної тварини так, щоб був хрест, каже: «Христос воскрес!». Потім обчищають у хаті це яйце від шкаралупи, кришать на дрібні частинки, змішуючи з висівками і дають їсти худобі. В інших випадках просиляють крізь це яйце нитку і вішають його цілим під повіткою. І одне, і друге робиться на те, «щоб скотина була здорова».

Свячені крашанки люди зберігають з року в рік і, як трапиться пожежа, перекидають через вогонь, вірячи, що вогонь погасне. Вживають свячені яйця і від різних хвороб: кладуть шкаралупу свяченого яйця на вогонь і димом підкурюють хворого на пропасницю; від курячої сліпоти теж підкурюють таким же способом. Вірять, що свячене яйце може заспокоїти зубний біль. Хворі на пропасницю зашивають свячене яйце в хустку і носять при собі доти, доки хвороба не минеться.

«Дороге яйце як крашене, а біле і в піст бачили, та ще в Петрівку побачимо». Всі ці вірування свідчать про те, якого великого значення надавали наші предки писанкам та крашанкам. Для них це були речі, які мали магічну силу. Та це й не дивно, бо вірування в яйце у всіх європейських і неевропейських народів має свою дуже стару і цікаву історію.

Ще в стародавні часи, далеко до народження Христа, азійські і семітські народи мали звичай класти на стіл варені фарбовані яйця в день, коли починався новий рік. Такими ж яйцями в цей день вони обдаровували своїх благодійників. Малювали яйця переважно на червоний колір; можливо тому, що в кельтів цей колір вважався найкращим з усіх інших. А кельти, як відомо, мали культурний вплив і на малоазійські народи. Новий рік за тих часів починався з весняного рівнодення1, — саме з того часу, коли християни започаткували Великдень2.

У персів день нового соняшного року починався 20-го березня. В цей день вони вітали один одного крашанками. Такий самий звичай був і в європейських народів ще з стародавніх часів — у Франції, Італії, Іспан. Цей звичай перейшов до Европи, як думають дослідники, від жидів, які під час свого «пасах-у» ставили на стіл варені яйця, що символізували мітичного птаха.

Природознавець Пліній3 писав, що римляни вживали фарбовані яйця при народніх іграх, богослужбових обрядах та очищенні від гріхів.

Плутарх4, пояснюючи причину такого шанобливого ставлення римлян до яйця, писав: яйце є символом творця всієї природи, вседіючого і все в собі вміщаючого.

Єгиптяни уявляли собі всесвіт в образі яйця. З яйцем вони пов'язували і своє уявлення про благодійне божество Кнефу. Храм цього бога був на острові Еліфантіні, де стояла його статуя. На голові її сидів яструб — символ діяльности; а в роті цей бог тримав яйце — знак плодючости і всіх щедрот. З цього яйця народився «фтас» — вогонь.

Єгипетське вчення про яйце переніс до Греції Орфей, що жив за 1200 років до Р.X. Стародавні перси вірили, що спочатку не було нічого, крім божества. Нарешті народилося яйце. Ніч покрила його своїми чорними крилами, а любов, старший син Творця, заопікувався ним. Коли яйце дозріло, воно появило всесвіт. Цей міт про створення світу прийшов до персів зі сходу; приніс його основоположник релігії старих іранців Заратустра. Перси оспівували яйце у своїх священних піснях. У них також був звичай фарбувати яйця, робити крашанки. Крім того, у своїх храмах вони тримали ще й литі або витесані з каменю яйця, як символ усього, що народжується.

Археологічні розкопки в Україні, як про це вже згадувалося, виявляли не раз глиняні фарбовані яйця (на Полтавщині та Київщині). Отже, можна здогадуватися, що звичай робити крашанки, а можливо, й писанки, прийшов до нас від персів. Правда, цей звичай міг прийти до нас двома шляхами — з сходу і з заходу.

БІЛИЙ ТИЖДЕНЬ. СТРАСНА П'ЯТНИЦЯ.

Останній тиждень перед Великоднем називається білим або чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і на першому тижні Великого посту. Старі люди, колись бувало, сповідалися вдруге. Селяни вірили, що це найкращий час для сівби ранніх ярих зернових культур і гороху - "буде колосисте і без бур'янів".

Страсна п'ятниця.

Віруючі люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви; а це звичайно бувало коло другої години пополудні. Існував звичай у Страсну п'ятницю обносити плащаницю тричі навколо церкви. Це був гарний звичай: в ограді біля церкви в кілька рядів стояли люди, по-святковому одягнені, і панував спокійний урочистий настрій.

В в Страсну п'ятницю дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев'яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев'яними молотками "виклепує" по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу. В момент виносу плащаниці діти також вистукують спеціяльними ручними калатальцями.

Повернувшися з церкви, родина звичайно сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п'ятницю - пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками...

Ні шити, ні прясти в Страсну п'ятницю не можна. Великий гріх рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. Колись наші господині в селах робили в цей день дві роботи: пекли паски та садили капусту - вважалося, що це робити можна, не гріх.

В п'ятницю печуть паски. Як тільки господині посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, вони йдуть на город і садять розсаду - "щоб капуста була здорова, як паска". Паски в печі вони накривають хусточками, які потім зберігаються і, як треба, вживаються на підкурювання від бешихи. Якщо верх паски западе або вона виявиться порожня всередині, то це віщує нещастя - хтось, кажуть, помре в цьому році". Самі ж паски пеклися так: робили опару на молоці, до опари додавали муки та яєць і місили тісто. В тісто клали імбер: жовтий і білий; жовтий - для "краси", а білий - для "духу". Додавали ще настоянки на шафрані. Виробляючи паски, клали їх у високі форми, а зверху накладали хрест із тіста і "шишки". На якийсь час ці форми з пасками ставили в тепле місце - "щоб паски посходили". Коли паски вже посходили, їх садовили в напалену піч. Паски пекли завжди з білої пшеничної муки і тільки один раз на рік - на Великдень.

А ось на Воловеччині паски пекли у четвер або суботу. У п"ятницю пекти паску вважалося великим гріхом. Люди повинні були перебувати в пості і молитві.

Поки паска не посвячена, їсти її не можна - гріх! Навіть господині, коли вона витягне з печі паски, не вільно розламати ні однієї з них, щоб покуштувати,- це було б грубе порушення традиції.

В Західній Україні щодо печення паски існує такий звичай: "В п'ятницю над вечором разчиняють тісто на паску. В суботу рано саджає ґаздиня до печі з того тіста паляницю. Коли вже спечеся, виймає, всі в хижі кусають по кусникові; як прийде хто чужий до хижі, дають коштувати, а навіть до сусідів несуть. Відтак саджає ґазда на широкій лопаті, нароком під паску зладженій, паску до печі, а також пасчину посестру, робить лопатою хрест на повалі, а далі злегка ударює нею кожного челядника по голові і йде до стайні й ударяє кожну худобину".

На Закарпатті паски печуть переважно у вигляді круглого хліба з спеціяльним орнаментом зверху: жайворонок у традиційному вигляді, з складеними "восьміркою" крильми, мотив геометричного колоса, "баранячі ріжки" та квіти, навколо паски сплетена косичка з тіста. За народнім віруванням, в Страсну п'ятницю не можна співати - гріх.

На Херсонщині кажуть, що хто співає в Страсну п'ятницю, той на Великдень буде плакати.

http://www.ukrop.com/ua/ukraine/tradition/paskha/33023.html

Главные причины смерти украинцев - курение и алкоголь



Самые распространенные причинами смерти украинских граждан: курение (от чего ежегодно умирает 100-110 тысяч украинцев), в том числе 10% пассивных курильщиков, чрезмерное употребление алкоголя (умирает более 40 тысяч), а также травматизм и неинфекционные заболевания. Об этом, как передает корреспондент «Главреда», сегодня на круглом столе сказал профессор, глава Национального совета по вопросам здравоохранения при Президенте Украины Николай Полищук.

От количества употребления алкоголя зависит и разница в продолжительности жизни между женщинами и мужчинами. В Украине она составляет 10-14 лет, в Италии или во Франции, где часто употребляют слабоалкогольные напитки, – 6-7 лет, в мусульманских странах – 3-4 года.

По словам Эллы Либановой, директора Института демографии и социальных исследований НАН Украины, в Украине надо запретить рекламу алкоголя и табака, употребление алкогольных напитков на рабочем месте и в общественных местах, кроме баров и ресторанов, усилить контроль продажи спиртного и табака.

НАРОДНА МЕДИЦИНА


Виведення солей

Використовують відвари рослин і соки. Восени запасти товсті частини коріння соняшнику, зрізавши волохаті корінці, обмивши і висушивши сировину. Перед вживанням роздрібнити корінь на дрібні шматочки розміром з квасолину і кип'ятити 1-2 хвилини в емальованому чайнику.

Рецепт.На 3 л води береться 1 стакан коріння. Чай необхідно випити за 2-3 дні. Потім це ж коріння знов кип'ятити в тому ж об'ємі води 5 хвилин і випити за 2-3 дні. Потім третій раз кип'ятити це ж коріння в тому ж об'ємі води 10-15 хвилин і також випити за 2-3 дні. Закінчивши пити чай з першою порцією, приступити до наступної, і так протягом 1-2 місяців. Солі починають виводитися після 2 тижнів від початку курсу. Всього їх у дорослої людини виводиться з сечею до 2-3 кг При вживанні сподіваючись з соняшнику не можна є гострі, кислі і солоні блюда і оцти. Їжа повинна бути переважно рослинна.

Добре розчиняють солі також чай із споришу (горець пташиний, травичка-мурава), польового хвоща, кавунових кірок, гарбузових хвостів, толокнянки, шабельника болотного. Приготування трав'яного чаю: 1 столову ложку залити стаканом кип'ятку, потримати 15 хвилин на водяній лазні, наполягти 45 хвилин, зберігати в холодильнику, пити по 2 ковтки 3 рази на день.

Сік чорної редьки добре розчиняє мінерали в жовчних протоках і жовчному міхурі, нирках, сечовому міхурі: 10 кг бульб звільнити від дрібних корінців, обмити і, не очищаючи від шкірки, приготувати з них сік. Що вийшли 3 л соку зберігати в холодильнику, а макуху перемішати з медом або (в крайньому випадку) з цукром - на 1 кг макухи 300 г меду або 500 г цукру. Суміш зберігати в теплі в банках під пресом, щоб не було цвілі.

Сік пити по 1 чайній ложці через 1 годину після їжі. Якщо болю в печінці не буде, то дозу збільшити поступово від 1 столової ложки до 0,5 стакана. При значному болі (її викликають мінерали, що виходять) необхідно на область печінки покласти водяну грілку. Якщо біль терпимий, то процедури продовжувати до тих пір, поки не кінчиться сік. Протягом курсу уникати гострих і кислих продуктів.
Коли сік закінчиться, необхідно під час їжі вживати по 1- 3 столових ложки макухи до тих пір, поки і він не закінчиться.

Розчиняють солі і інші рослини: соки коріння петрушки, хріну, листя мати-й-мачухи (особливо добре очищаються нирки), цикорію, ріпи, відвар листя брусниці (очищаються стінки судин, печінка і нирки), а також куряча, качина, гусяча і індюшачья жовч. Максимальна разова доза жовчі не повинна перевищувати 20-50 крапель (через 30-50 хвилин після їжі). На сеанс лікування зазвичай йде 5-10 жовчних міхурів.
Для інтенсифікації процесів виведення шлаків з організму рекомендується вживати також кавуни, дині, груші, салат, кріп, суницю, журавлину, агрус. Для виведення з організму токсичних речовин застосовується порошок з висушеного коріння кульбаби. Зі всіх видів овочів тільки редька, хрін і дайкон (японська редька-редиска - основна овочева культура, що входить до складу щоденного раціону кожного японця) здатні очищати печінку і нирки і навіть розчиняти камені.

Хороше загальне очищення організму від токсинів і отрут відбувається при вживанні соків картоплі, моркви і буряка в співвідношенні 3:3:1.

Чорна редька чи не найкращий і найпростіший засіб для очищення організму.

Рецепт. Три кілограми чорної редьки ретельно промити, натерти на велику тертушку, засипати трьома склянками цукру і настояти три дні. Утворений сік відцідити, перелити до пляшок і зберігати у холодильнику. Змішувати по одній чайній ложці соку чорної редьки, яблучного оцту, соняшникової олії і випивати один раз на добу – на ніч. Варто також зробити компрес на ділянку печінки, оскільки можуть зрушитися камені у жовчному міхурі. Пити таку суміш три тижні без перерви.

Зібраний урожай соняшників, але в землі залишилися корені. Не викидайте цей дарунок природи. Його можна використати для виведення солей з організму.

Рецепт. Корені старанно вимити, подрібнити, одну ст. ложку сировини залити півлітра води, проварити 10 хв., процідити. Пити маленькими ковтками протягом дня.

Колись, у давнину, люди похилого віку купалися у відварі коріння та стебел соняшників, якщо боліли суглоби. Нині цей спосіб не застарів. Користуйтесь ним на здоров'я.

Якщо навесні я раджу їсти борщ з кропивою, то восени на столі має бути борщ, наш, традиційний український, з усіма видами спецій, не лише, скажімо, зелень кропу, петрушки, селери, але й цмин, перець, лавровий лист і т.д.

Рецепт. Якщо після їди у вас з'явилося відчуття здуття кишківника, змішайте у рівних пропорціях перемелений цмин, сушений кріп, лаврове листя і вживайте по пів чайної ложечки після їжі.

Лаврове листя можна застосовувати не лише у вигляді цілого листочка, вкинутого у бульйон. Спробуйте подрібнити листя на кавомолці та посипати ним хліб з маслом або будь-які готові страви. Можна приготувати і таку суміш.

Рецепт. 50 г морської солі, 100 г лаврового листя, стільки ж насіння кропу змолоти на кавомолці, викласти до сільнички та приправляти страви.

Така суміш благодійно впливає на шлунок, підшлункову залозу, очищує судини. Лаврове листя сприяє виведенню солей з організму, розсмоктуванню каменів.

У вас постійна втома, "крутиться" голова, лікарі діагностують – понижений рівень гемоглобіну! Окрім інших засобів, дійовим є наш всюдисущий, рідний столовий бурячок – надто ж квас з нього. Рецепт приготування такого напою колись мала кожна українська родина, а нині ця традиція, на жаль, утрачена.

Рецепт. Столовий буряк почистити, порізати великими шматками, щільно вкласти в трилітрову банку. Додати по одній ст. ложці солі та цукру, залити окропом, настоювати три дні, процідити. Зберігати на холоді. Пити по півсклянки тричі на день.

Останнім часом особливої популярності набули рецепти з використанням натуральних вин. За правилами натуропатії, у теплу пору року слід готувати відвари та настоянки на білому вині, в холодну – на червоному. Мій наступний рецепт – для поліпшення формули крові.

Рецепт. Візьміть керамічний або емальований посуд об'ємом два літри. Відміряйте півлітра червоного вина типу "кагор", по одній склянці соку моркви та буряка, додайте 200 г гречаного меду і дев'ять розтертих волоських горіхів. Усе змішайте і тримайте у духовці 30 хв. на малому вогні. Розлийте суміш до 200-грамових баночок і поставте їх у прохолодне місце. Протягом дня маєте з'їдати-випивати по одній такій баночці суміші та запивати чаєм з трав, пелюстки яких мають червонясте забарвлення. Термін лікування – один місяць.

З настанням осінньої прохолоди у багатьох людей нахолоняють, а то й мерзнуть руки і ноги. І на цей випадок є поміч.

Рецепт. Натерти на тертушці 200 г хрону, розтовкти у ступці 100 г волоських горіхів, додати 200 г меду. Ретельно перемішати. Вживати через кожні дві години по одній ст. ложці, запиваючи зеленим чаєм або відваром буркуну.

Осінь – чудова пора для зміцнення кісток, особливо тим, хто страждає на остеохондроз. Не безвихідь. Рекомендую за цієї біди таку дієту.

Рецепт. Протягом тижня їжте морквяний салат. Коренеплоди середнього розміру слід натерти на дрібній тертушці, змастіть будь-якою олією, додайте лимонний сік. Можете додати ананас або родзинки.

За сім днів очищується печінка, поліпшується зір, починає краще функціонувати щитовидна залоза. Після цього зробіть триденну перерву. В цей час вживайте овочевий калієвий бульйон.

Рецепт. Візьміть один корінь петрушки, один корінь селери, три нечищені, але ретельно вимиті картоплини, дві морквини, один буряк у шкірці, трохи квасолі, шматок гарбуза, цибулю, часник, кріп. Цей овочевий збір нарізати шматочками, закласти до каструлі, залити чистою водою, варити 30-40 хв. під кришкою на малому вогні. Процідити, додати сухі спеції, пити невеликими порціями протягом дня. З проварених овочів можна зробити пюре, заправивши його рослинною олією.

Осінь відома не лише чарівними сонячними днями, але й набридливими дощами, вітрами, холодом. Хочеш-не-хочеш, але доводиться згадувати про застуди, особливо – бронхіт. Він нерідко є наслідком осіннього переохолодження. Аби надійно і без наслідків позбавитися мокрот, двічі на день робіть гірчичний компрес, який глибоко прогріває та швидко знімає кашель.

Рецепт. 100 г сухої гірчиці змішати з 50 г житнього борошна (якщо такого немає, згодиться будь-яке), додати три ст. ложки меду, три ст. ложки горілки та стільки ж рослинної олії. Суміш густиною має нагадувати сметану, отож можна додати трохи теплої води. Нанести суміш на марлю, прикласти на ділянку бронхів, але подалі від серця. Тримати 20 хв.

Раджу для лікування бронхів пити трави, які стимулюють функцію печінки. До раціону вводити сік моркви, багато сирих овочів, обов'язково пити калієвий бульйон. Бажано повністю усунути з раціону їжу з високим вмістом крохмалю та білків до повного одужання.

Якщо кашель набув хронічних ознак, дуже добре діє така ось суміш:

Рецепт. 100 г живиці (соснова смола) залити одним літром оливкової олії, варити на водяній бані поки смола повністю розчиниться. У теплому вигляді рідину профільтрувати. Додати одну склянку меду. Ретельно перемішати. Вживати по одній ст. ложці, запиваючи відваром кореня малини (одну ст. ложку кореня залити 300 мл води, варити 10 хв.).

Поступово варто змінити дієту, бажано перейти на вегетаріанство. Перед сном робити компреси на ділянку печінки з теплого домашнього сиру або глини, їх можна залишати на всю ніч. На груди можна класти компреси з відвареної картоплі або прогрітих висівок.

І неміч, люди добрі, відступить, або, дай Боже, і зовсім не відвідає вас.

Будьте здорові!

Святкування Дня молоді у Воловці

Радісне свято для юні Воловеччини, яка була головною дійовою особою, відбулося 28 червня у гірському селищі Воловець. Для молоді лунали слова привітань від голови райдержадміністрації Михайла Івановича Ребляна, голови районної ради Мирослава Васильовича Щербея, селищного голови Михайла Михайловича Яремчука. Керівники владних структур вручили кращим фахівцям грамоти від районної ради і райдержадміністрації.

Силами молодих аматорів мистецтва Центру позашкільної роботи та дитячої творчості, Верхньоворітської ЗОШ І-ІІІ ст.. районного Будинку культури підготовлено чудову концертну програму, яка складалася з двох відділень.

Прихильники і шанувальники пісні спробували свої таланти в конкурсі «Караоке», вміло організованому працівниками культури.

Для любителів спортивних змагань відбулися турніри з футболу, шашок, шахмат, а для любителів повеселитися і позмагатися в ерудиції, спритності, танцях – розважальні ігри та конкурси.

Численних гостей свята гостинно пригощали кафе під відкритим небом, пропонуючи смачні страви закарпатської, української та венгерської кухні.

Урочисте, радісне свято зібрало на стадіоні, де проходило масове дійство, представників різник поколінь.

Реклама, оголошення

Шановні волівчани!
Тут може бути ваша реклама чи оголошення. Пишіть нам на e-mail : cevolovets@blogspot.com

Volovets, Transcarpathian Region, Ukraine